алюзія
алю́зія
(від лат. allusio – жарт, натяк)
уживаний у художньому творі як риторичний прийом натяк на загальновідомий історичний, літературний чи побутовий факт (напр., «Піррова перемога»).
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- алюзія — Алю́зія: — натяк [20,XVIII] Відомо, як гостро критикувався цей твір від першої хвилини його появи, скільки неприємностей довелось зазнати Словацькому внаслідок різних особистих алюзій, які тут зустрічаємо, відомо теж, як гостро засудив, прим. Словник з творів Івана Франка
- алюзія — алю́зія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- алюзія — Натяк Словник чужослів Павло Штепа
- алюзія — -ї, ж. Уживаний у художньому творі як риторичний прийом натяк на загальновідомий історичний, літературний чи побутовий факт (напр., "Піррова перемога"). Великий тлумачний словник сучасної мови
- алюзія — АЛЮ́ЗІЯ, ї, ж., літ. Стилістичний засіб, який полягає у використанні покликання на реальний загальновідомий політичний, історичний або літературний факт. Словник української мови у 20 томах
- алюзія — • алюзія (лат. allusio — жарт, натяк) літературна — худож.-стилістичний прийом; натяк, відсилання до певного літ. твору або істор. події в розрахунку на знання й проникливість читача, який має цей натяк витлумачити. Наприклад, образ... Українська літературна енциклопедія