алюзія

алю́зія

(від лат. allusio – жарт, натяк)

уживаний у художньому творі як риторичний прийом натяк на загальновідомий історичний, літературний чи побутовий факт (напр., «Піррова перемога»).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. алюзія — Алю́зія: — натяк [20,XVIII] Відомо, як гостро критикувався цей твір від першої хвилини його появи, скільки неприємностей довелось зазнати Словацькому внаслідок різних особистих алюзій, які тут зустрічаємо, відомо теж, як гостро засудив, прим. Словник з творів Івана Франка
  2. алюзія — алю́зія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. алюзія — Натяк Словник чужослів Павло Штепа
  4. алюзія — -ї, ж. Уживаний у художньому творі як риторичний прийом натяк на загальновідомий історичний, літературний чи побутовий факт (напр., "Піррова перемога"). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. алюзія — АЛЮ́ЗІЯ, ї, ж., літ. Стилістичний засіб, який полягає у використанні покликання на реальний загальновідомий політичний, історичний або літературний факт. Словник української мови у 20 томах
  6. алюзія — • алюзія (лат. allusio — жарт, натяк) літературна — худож.-стилістичний прийом; натяк, відсилання до певного літ. твору або істор. події в розрахунку на знання й проникливість читача, який має цей натяк витлумачити. Наприклад, образ... Українська літературна енциклопедія