алюзія
Алю́зія:
— натяк [20,XVIII] Відомо, як гостро критикувався цей твір від першої хвилини його появи, скільки неприємностей довелось зазнати Словацькому внаслідок різних особистих алюзій, які тут зустрічаємо, відомо теж, як гостро засудив, прим., Малецький його вислів про Нємцевича і т. п [XVIII]
Алю́зії:
— натяки [36,49]
— без алюзій: без натяків [XX] Після всього того, що Ви сказали в своїм листі нащот «Зорі», я не смію просити Вас, щоб Ви прислали її для «Зорі», хоч можу запевнити Вас, що коли розправа зовсім наукова і без алюзій до тутешніх політичних і релігійних відносин (вроді тих розправ, які Ви печатаєте в Росії), то вона буде напечатана без жодної зміни і з підписом чи то Кузьмич. чи М. Д [XX]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- алюзія — алю́зія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- алюзія — Натяк Словник чужослів Павло Штепа
- алюзія — -ї, ж. Уживаний у художньому творі як риторичний прийом натяк на загальновідомий історичний, літературний чи побутовий факт (напр., "Піррова перемога"). Великий тлумачний словник сучасної мови
- алюзія — АЛЮ́ЗІЯ, ї, ж., літ. Стилістичний засіб, який полягає у використанні покликання на реальний загальновідомий політичний, історичний або літературний факт. Словник української мови у 20 томах
- алюзія — • алюзія (лат. allusio — жарт, натяк) літературна — худож.-стилістичний прийом; натяк, відсилання до певного літ. твору або істор. події в розрахунку на знання й проникливість читача, який має цей натяк витлумачити. Наприклад, образ... Українська літературна енциклопедія
- алюзія — алю́зія (від лат. allusio – жарт, натяк) уживаний у художньому творі як риторичний прийом натяк на загальновідомий історичний, літературний чи побутовий факт (напр., «Піррова перемога»). Словник іншомовних слів Мельничука