антистрофа

Значення в інших словниках

1. антистрофа — антистрофа́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. антистрофа — -и, ж. Парна строфа хорової пісні в античній трагедії, що повторює за ритмом строфу, яка їй передує (непарну). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. антистрофа — АНТИСТРОФА́, и́, ж., літ. В античній поезії – парна строфа віршованого твору, що повторює ритм попередньої (непарної). Як далеко ми відійшли від плавних рухів древньогрецького хору, строф і антистроф (із журн.). Словник української мови у 20 томах
4. антистрофа — • антистрофа (грец. 'αντιστροφή), букв. — поворот назад) - у старогрец. хоровій ліриці парна строфа, що своєю метричною структурою відповідала непарній. Кожна пара мала свій ритм. Таку систему ввів у хорову лірику грец. поет Алкман із Сард (7 ст. до н. Українська літературна енциклопедія