антистрофа

антистрофа́

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. антистрофа — -и, ж. Парна строфа хорової пісні в античній трагедії, що повторює за ритмом строфу, яка їй передує (непарну). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. антистрофа — АНТИСТРОФА́, и́, ж., літ. В античній поезії – парна строфа віршованого твору, що повторює ритм попередньої (непарної). Як далеко ми відійшли від плавних рухів древньогрецького хору, строф і антистроф (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. антистрофа — • антистрофа (грец. 'αντιστροφή), букв. — поворот назад) - у старогрец. хоровій ліриці парна строфа, що своєю метричною структурою відповідала непарній. Кожна пара мала свій ритм. Таку систему ввів у хорову лірику грец. поет Алкман із Сард (7 ст. до н. Українська літературна енциклопедія
  4. антистрофа — антистрофа́ (грец. αντιστροφή, букв. – переміщення, поворот) парна строфа хорової пісні в античній трагедії, що повторює за ритмом строфу, яка їй передує (непарну). Словник іншомовних слів Мельничука