антистрофа
АНТИСТРОФА́, и́, ж., літ.
В античній поезії – парна строфа віршованого твору, що повторює ритм попередньої (непарної).
Як далеко ми відійшли від плавних рухів древньогрецького хору, строф і антистроф (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- антистрофа — антистрофа́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- антистрофа — -и, ж. Парна строфа хорової пісні в античній трагедії, що повторює за ритмом строфу, яка їй передує (непарну). Великий тлумачний словник сучасної мови
- антистрофа — • антистрофа (грец. 'αντιστροφή), букв. — поворот назад) - у старогрец. хоровій ліриці парна строфа, що своєю метричною структурою відповідала непарній. Кожна пара мала свій ритм. Таку систему ввів у хорову лірику грец. поет Алкман із Сард (7 ст. до н. Українська літературна енциклопедія
- антистрофа — антистрофа́ (грец. αντιστροφή, букв. – переміщення, поворот) парна строфа хорової пісні в античній трагедії, що повторює за ритмом строфу, яка їй передує (непарну). Словник іншомовних слів Мельничука