арифметика

арифме́тика

(грец. αριθμητική, від αριθμός – число)

частина математики, в якій розглядаються найпростіші властивості чисел та дії над ними.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. арифметика — [ариефметиека] -кие, д. і м. -иец'і Орфоепічний словник української мови
  2. арифметика — АРИФМЕ́ТИКА, и, ж. 1. Розділ математики, що вивчає властивості чисел і дії над ними. – То це й мені треба доконечно сідати за граматику та арифметику? – крикнула Настуся (І. Словник української мови у 20 томах
  3. арифметика — арифме́тика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. арифметика — -и, ж. 1》 Розділ математики, що вивчає найпростіші властивості чисел і дії над ними. 2》 розм., перен. Підрахунок; результат якого-небудь підрахунку. 3》 звичайно чого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. арифметика — АРИФМЕ́ТИКА, и, ж. 1. Розділ математики, що вивчає найпростіші властивості чисел і дії над ними. — То це й мені треба доконечно сідати за граматику та арифметику? — крикнула Настуся (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  6. арифметика — Аритметика, рахунки Словник чужослів Павло Штепа
  7. арифметика — Розділ математики, займається теорією обчислень над постійними алгебраїчними виразами; у вужчому сенсі — досліджує числа та операції над ними. Універсальний словник-енциклопедія