1. Словник іншомовних слів Мельничука

бомба

бо́мба

(франц. bombe, від лат. bombus – шум, гул, з грец. βόμβος – гуркіт)

1. Розривний снаряд, що застосовується в авіації і військово-морському флоті.

2. Один з видів ядерної зброї.

3. Застаріла назва артилерійського снаряда.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бомба — бо́мба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. бомба — -и, ж. Розривний снаряд, начинений вибуховою речовиною. Атомна (воднева) бомба — зброя масового знищення (ураження). Калориметрична бомба — пристрій для спалювання проби газу та наступного вимірювання кількості теплоти, яка виділяється чи поглинається при цьому. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бомба — БО́МБА, и, ж. 1. Розривний снаряд, начинений вибуховою речовиною. Вона [вчителька] ще не прохолола після історії з попом, мов відламок розірваної вибухом бомби (М. Коцюбинський); Літаки руйнували місто, але жодна бомба не впала в передмісті (О. Словник української мови у 20 томах
  4. бомба — бо́мба 1. бомба ◊ бо́мбу зроби́ти вул. ошукати, обшахрувати (ст)|| = виківати 2. вул. кухоль (пива)(ср, ст): І дивна річ сталася, прошу я вас ґречно: була година дев'ята з мінутами, забава стояла ще в повному розгарі... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. бомба — И, ж. 1. студ. Товста, багатосторінкова шпаргалка. І що ти думаєш, викладач засік мою бомбу, довелось залишки пам'яті вишкрібати. 2. комп. Дуже велике електронне повідомлення або багато дрібних, надісланих водночас. А ти збери листи і бомбою їх відмиль. Словник сучасного українського сленгу
  6. бомба — (-и) ж. 1. крим., жрм. Пляшка дешевого спиртного напою місткістю 0,7 л. Заходив у перший ліпший генделик найнижчого ієрархічного ступеня. Дешева горілчана бомба спершу не тішила. Канапка із допотопної свіжості ковбасою, сто, двісті... Словник жарґонної лексики української мови
  7. БОМБА — • "БОМБА" - журнал революц. сатири. Видавався в Одесі (рос. мовою) в квітні 1917 — березні 1918 (40 номерів). Розвінчував продажність Тимчас. уряду, критикував антинар. політику бурж. партій, проте чітко визначеного політичного напряму не мав. Українська літературна енциклопедія
  8. бомба — Різновид боєприпасів; раніше — кулястий артилерійський гарматень, начинений порохом і споряджений запальним шнуром; теп. — заряд із вибуховим матеріалом, який скидають з літака (авіаційні б. — фугасна, запальна, атомна чи ін.) або з корабля (глибинна б.). Універсальний словник-енциклопедія
  9. бомба — Бо́мба, -би; бо́мби, бомб Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. бомба — БО́МБА, и, ж. Розривний снаряд, начинений вибуховою речовиною. Вона [вчителька] ще не прохолола після історії з попом, мов відламок розірваної вибухом бомби (Коцюб., І, 1955, 307); Літаки руйнували місто, але жодна бомба не впала в передмісті (Донч. Словник української мови в 11 томах
  11. бомба — Бомба, -би ж. 1) Бомба, ядро. Ой летить бомба з московського поля та посеред Січі впала. ЗОЮР. II. 256. 2) Дѣтск. церковь. Вх. Лем. 393. Словник української мови Грінченка