бомба
БО́МБА, и, ж. Розривний снаряд, начинений вибуховою речовиною.
Вона [вчителька] ще не прохолола після історії з попом, мов відламок розірваної вибухом бомби (Коцюб., І, 1955, 307);
Літаки руйнували місто, але жодна бомба не впала в передмісті (Донч., VI, 1957, 118);
*Образно. — Той пан.. добре пише, добре пише.. Кождий його опис — то бомба (Фр., IV, 1950, 252);
*У порівн. З другої хати, як бомба, влетів його [Макара Івановича] чотирилітній синок (Коцюб., І, 1955, 164);
Виступ Оленчука бомбою розірвався над зборами (Мик., II, 1957, 365).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бомба — бо́мба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- бомба — -и, ж. Розривний снаряд, начинений вибуховою речовиною. Атомна (воднева) бомба — зброя масового знищення (ураження). Калориметрична бомба — пристрій для спалювання проби газу та наступного вимірювання кількості теплоти, яка виділяється чи поглинається при цьому. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бомба — БО́МБА, и, ж. 1. Розривний снаряд, начинений вибуховою речовиною. Вона [вчителька] ще не прохолола після історії з попом, мов відламок розірваної вибухом бомби (М. Коцюбинський); Літаки руйнували місто, але жодна бомба не впала в передмісті (О. Словник української мови у 20 томах
- бомба — бо́мба 1. бомба ◊ бо́мбу зроби́ти вул. ошукати, обшахрувати (ст)|| = виківати 2. вул. кухоль (пива)(ср, ст): І дивна річ сталася, прошу я вас ґречно: була година дев'ята з мінутами, забава стояла ще в повному розгарі... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- бомба — И, ж. 1. студ. Товста, багатосторінкова шпаргалка. І що ти думаєш, викладач засік мою бомбу, довелось залишки пам'яті вишкрібати. 2. комп. Дуже велике електронне повідомлення або багато дрібних, надісланих водночас. А ти збери листи і бомбою їх відмиль. Словник сучасного українського сленгу
- бомба — (-и) ж. 1. крим., жрм. Пляшка дешевого спиртного напою місткістю 0,7 л. Заходив у перший ліпший генделик найнижчого ієрархічного ступеня. Дешева горілчана бомба спершу не тішила. Канапка із допотопної свіжості ковбасою, сто, двісті... Словник жарґонної лексики української мови
- БОМБА — • "БОМБА" - журнал революц. сатири. Видавався в Одесі (рос. мовою) в квітні 1917 — березні 1918 (40 номерів). Розвінчував продажність Тимчас. уряду, критикував антинар. політику бурж. партій, проте чітко визначеного політичного напряму не мав. Українська літературна енциклопедія
- бомба — бо́мба (франц. bombe, від лат. bombus – шум, гул, з грец. βόμβος – гуркіт) 1. Розривний снаряд, що застосовується в авіації і військово-морському флоті. 2. Один з видів ядерної зброї. 3. Застаріла назва артилерійського снаряда. Словник іншомовних слів Мельничука
- бомба — Різновид боєприпасів; раніше — кулястий артилерійський гарматень, начинений порохом і споряджений запальним шнуром; теп. — заряд із вибуховим матеріалом, який скидають з літака (авіаційні б. — фугасна, запальна, атомна чи ін.) або з корабля (глибинна б.). Універсальний словник-енциклопедія
- бомба — Бо́мба, -би; бо́мби, бомб Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бомба — Бомба, -би ж. 1) Бомба, ядро. Ой летить бомба з московського поля та посеред Січі впала. ЗОЮР. II. 256. 2) Дѣтск. церковь. Вх. Лем. 393. Словник української мови Грінченка