1. Словник жарґонної лексики української мови

бомба

(-и) ж.

1. крим., жрм. Пляшка дешевого спиртного напою місткістю 0,7 л. Заходив у перший ліпший генделик найнижчого ієрархічного ступеня. Дешева горілчана бомба спершу не тішила. Канапка із допотопної свіжості ковбасою, сто, двісті... Рятівна волога почала додавати охоти до мислення (С. Процюк, Червона троянда...). БСРЖ, 70; СЖЗ, 19; ЯБМ, 1, 111.

2. мол. Суміш шампанського з спиртом. <...> я на випускний вечір взяв шампусік. І долив туди спиртяги. Грам сто п'ятдесят влазить.<...> А це ж бомба зо спиртом (Б. Жолдак, Топінамбур, сину).

3. студ., шк. Шпаргалка на великому аркуші паперу з повною відповіддю на питання. БСРЖ, 70; ПСУМС, 9.

4. мол. Неприємна й брехлива інформація про когось, поширена з метою скомпрометувати. Такої бомби не сподівалась, та ще й від нібито доброго знайомого. ПСУМС, 9.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бомба — бо́мба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. бомба — -и, ж. Розривний снаряд, начинений вибуховою речовиною. Атомна (воднева) бомба — зброя масового знищення (ураження). Калориметрична бомба — пристрій для спалювання проби газу та наступного вимірювання кількості теплоти, яка виділяється чи поглинається при цьому. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бомба — БО́МБА, и, ж. 1. Розривний снаряд, начинений вибуховою речовиною. Вона [вчителька] ще не прохолола після історії з попом, мов відламок розірваної вибухом бомби (М. Коцюбинський); Літаки руйнували місто, але жодна бомба не впала в передмісті (О. Словник української мови у 20 томах
  4. бомба — бо́мба 1. бомба ◊ бо́мбу зроби́ти вул. ошукати, обшахрувати (ст)|| = виківати 2. вул. кухоль (пива)(ср, ст): І дивна річ сталася, прошу я вас ґречно: була година дев'ята з мінутами, забава стояла ще в повному розгарі... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. бомба — И, ж. 1. студ. Товста, багатосторінкова шпаргалка. І що ти думаєш, викладач засік мою бомбу, довелось залишки пам'яті вишкрібати. 2. комп. Дуже велике електронне повідомлення або багато дрібних, надісланих водночас. А ти збери листи і бомбою їх відмиль. Словник сучасного українського сленгу
  6. БОМБА — • "БОМБА" - журнал революц. сатири. Видавався в Одесі (рос. мовою) в квітні 1917 — березні 1918 (40 номерів). Розвінчував продажність Тимчас. уряду, критикував антинар. політику бурж. партій, проте чітко визначеного політичного напряму не мав. Українська літературна енциклопедія
  7. бомба — бо́мба (франц. bombe, від лат. bombus – шум, гул, з грец. βόμβος – гуркіт) 1. Розривний снаряд, що застосовується в авіації і військово-морському флоті. 2. Один з видів ядерної зброї. 3. Застаріла назва артилерійського снаряда. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. бомба — Різновид боєприпасів; раніше — кулястий артилерійський гарматень, начинений порохом і споряджений запальним шнуром; теп. — заряд із вибуховим матеріалом, який скидають з літака (авіаційні б. — фугасна, запальна, атомна чи ін.) або з корабля (глибинна б.). Універсальний словник-енциклопедія
  9. бомба — Бо́мба, -би; бо́мби, бомб Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. бомба — БО́МБА, и, ж. Розривний снаряд, начинений вибуховою речовиною. Вона [вчителька] ще не прохолола після історії з попом, мов відламок розірваної вибухом бомби (Коцюб., І, 1955, 307); Літаки руйнували місто, але жодна бомба не впала в передмісті (Донч. Словник української мови в 11 томах
  11. бомба — Бомба, -би ж. 1) Бомба, ядро. Ой летить бомба з московського поля та посеред Січі впала. ЗОЮР. II. 256. 2) Дѣтск. церковь. Вх. Лем. 393. Словник української мови Грінченка