бомба

БО́МБА, и, ж.

1. Розривний снаряд, начинений вибуховою речовиною.

Вона [вчителька] ще не прохолола після історії з попом, мов відламок розірваної вибухом бомби (М. Коцюбинський);

Літаки руйнували місто, але жодна бомба не впала в передмісті (О. Донченко);

Досить скинути на АЕС звичайну бомбу – і все загине (з газ.);

* У порівн. З другої хати, як бомба, влетів його [Макара Івановича] чотирилітній синок (М. Коцюбинський);

Леся, як бомба, влетіла до хати й незадоволено жбурнула книжки в куток (із журн.).

2. перен. Сенсаційна подія, твір мистецтва і т. ін., що має значний суспільний резонанс.

– Той пан .. добре пише, добре пише .. Кождий його опис – то бомба (І. Франко);

Уявляєте, яка гумористична бомба! (О. Бердник);

Відзнятий матеріал обіцяв стати бомбою (Ю. Андрухович);

За радянських часів п'єса Валерії Врублевської “Кафедра” стала чи не першою політичною бомбою (із журн.).

△ (1) Авіаці́йна бо́мба – снаряд, що викидається з літака або іншого літального апарата для враження наземних, морських і повітряних цілей.

Під час проведення земляних робіт на території Державного музею-заповідника “Херсонес” була знайдена авіаційна бомба (з газ.);

(2) Акусти́чна бо́мба – снаряд, який виробляє звукові хвилі дуже низької частоти, здатні зруйнувати будівлі.

Як з'ясувалося пізніше, біля готелю вибухнула акустична бомба (з газ.);

(3) А́томна бо́мба – снаряд із ядерним зарядом.

Коли треба було в Москву на Конгрес Миру делегата послати, то Ганну Остапівну обрали, – з індійськими жінками там познайомилась, бачила японця, обпаленого в Хіросімі атомною бомбою (О. Гончар);

Винайшов чоловік атомну бомбу. Вагався, карався, а таки винайшов (Ю. Мушкетик);

Єпископський корпус виступає проти використання атомної бомби і вважає злочином проти людства використання першим атомної зброї (з публіц. літ.);

(4) Ва́куумна бо́мба – снаряд, який має бойовий заряд на основі сумішей деяких видів вуглеводневого пального.

У Росії випробувано найпотужнішу в світі вакуумну бомбу, яка за ефективністю може бути порівняна з ядерними боєприпасами (з газ.);

(5) Водне́ва бо́мба – снаряд великої руйнівної сили, принцип дії якого заснований на реакції термоядерного синтезу легких ядер.

– Той, що стоїть у них там бiля кнопки... Або з водневою бомбою цiлу нiч лiтає... Хiба йому довго до лиха? Помутиться ум, хто йому завадить надавити кнопку? (О. Гончар);

Через 8 років після атомної бомби з'явилася воднева бомба, вибух якої є результатом реакції синтезу ізотопів водню (дейтерію і тритію) (з наук.-попул. літ.);

(6) Вулкані́чна бо́мба, геол. – застигла грудка лави, викинута під час виверження з жерла вулкана в рідкому стані.

Форма вулканічної бомби залежить від складу лави (з наук.-попул. літ.);

(7) Глиби́нна бо́мба – снаряд, признач. для боротьби із зануреними субмаринами.

У 1933 році були розроблені й у 1934 році прийняті на озброєння корабельні глибинні бомби, розроблені конструктором Каретніковим (з наук.-попул. літ.);

(8) Запа́лювальна (запальна́) бо́мба – снаряд, признач. для запалювання чого-небудь.

– Володар цього будинку залишив чудову бібліотеку. Жаль буде, якщо завтра почнеться баталія і запальна бомба влучить сюди! (П. Кочура);

Горіло передмістя, підпалене запалювальними бомбами, що ними ворог обстрілював мирні житла (з публіц. літ.);

(9) Логі́чна бо́мба, інформ. – програма, яка виконується з метою знищити або модифікувати дані.

Американський системний адміністратор отримав рекордний тюремний строк – 30 місяців – за створення логічної бомби (із журн.);

(10) Нейтро́нна бо́мба – снаряд із підвищеним випромінюванням, який уражає лише живі організми.

Нейтронна бомба ґрунтується на принципі детонування водневої або термоядерної бомби за допомогою хімічного детонатора великої енергії (з наук.-техн. літ.);

Особливу небезпеку становлять вибухи нейтронних бомб, здатних вщент зруйнувати озоновий шар над цілими регіонами (з газ.).