брокат

брока́т

(нім. Brokat – парча, з італ. broccato, від лат. brocchus – виступаючий, випуклий)

шовкова тканина, заткана або вишита золотом чи сріблом.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брокат — брока́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. брокат — -у, ч. Гаптована або ткана золотом чи сріблом шовкова тканина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. брокат — БРОКА́Т, у, ч. Дорога шовкова тканина, заткана або вишита золотом чи сріблом. “Ця!” – сказала нараз рішучо і добула гладку вовняну суконку, ясно-голубу, обшиту золотим грубим шовковим брокатом (Б. Словник української мови у 20 томах