брокат
брока́т
-у, ч.
Гаптована або ткана золотом чи сріблом шовкова тканина.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- брокат — брока́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- брокат — БРОКА́Т, у, ч. Дорога шовкова тканина, заткана або вишита золотом чи сріблом. “Ця!” – сказала нараз рішучо і добула гладку вовняну суконку, ясно-голубу, обшиту золотим грубим шовковим брокатом (Б. Словник української мови у 20 томах
- брокат — брока́т (нім. Brokat – парча, з італ. broccato, від лат. brocchus – виступаючий, випуклий) шовкова тканина, заткана або вишита золотом чи сріблом. Словник іншомовних слів Мельничука