1. Словник іншомовних слів Мельничука

денотат

денота́т

(від лат. denotatus – позначений, визначений)

об’єкт; те, що можна, назвати певним іменем.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. денотат — денота́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. денотат — -а, ч., лінгв. Предмет думки, що відображає предмет або явище об'єктивної дійсності та утворює той понятійний зміст, з яким співвідноситься дана мовна одиниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. денотат — ДЕНОТА́Т, а, ч., лінгв., філос. Предмет або явище як об'єкт позначення за допомогою знаків. Люди також використовують рослинні денотати як засоби зв'язку з потойбічним світом (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах