денотат

Значення в інших словниках

1. денотат — -а, ч., лінгв. Предмет думки, що відображає предмет або явище об'єктивної дійсності та утворює той понятійний зміст, з яким співвідноситься дана мовна одиниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. денотат — ДЕНОТА́Т, а, ч., лінгв., філос. Предмет або явище як об'єкт позначення за допомогою знаків. Люди також використовують рослинні денотати як засоби зв'язку з потойбічним світом (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
3. денотат — денота́т (від лат. denotatus – позначений, визначений) об’єкт; те, що можна, назвати певним іменем. Словник іншомовних слів Мельничука