1. Словник іншомовних слів Мельничука

дивертикул

диверти́кул

(від лат. diverticulum – дорога вбік, відхилення)

природжене або набуте мішкоподібне випинання стінки порожнистого або трубчастого органа в людини (стравоходу, кишечника, сечового міхура).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дивертикул — диверти́кул іменник чоловічого роду вип'ячування стінки внутрішнього органу Орфографічний словник української мови
  2. дивертикул — -у, ч. Природжене або набуте мішкоподібне випинання стінки порожнистого або трубчастого органа в людини (стравоходу, кишечника, сечового міхура). Тракційний дивертикул — дивертикул, який виник внаслідок розтягнення стінок порожнистого органа ззовні, зазвичай за рахунок спайок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дивертикул — ДИВЕРТИ́КУЛ, а, ч., вет., мед. Мішкоподібне випинання стінки порожнистого органа (стравоходу, кишок, сечового міхура і т. ін.). Частіше за інших зустрічаються дивертикули травного тракту: стравоходу, кишечника, зокрема дванадцятипалої кишки (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах