дивертикул
диверти́кул
-у, ч.
Природжене або набуте мішкоподібне випинання стінки порожнистого або трубчастого органа в людини (стравоходу, кишечника, сечового міхура).
Тракційний дивертикул — дивертикул, який виник внаслідок розтягнення стінок порожнистого органа ззовні, зазвичай за рахунок спайок.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дивертикул — диверти́кул іменник чоловічого роду вип'ячування стінки внутрішнього органу Орфографічний словник української мови
- дивертикул — ДИВЕРТИ́КУЛ, а, ч., вет., мед. Мішкоподібне випинання стінки порожнистого органа (стравоходу, кишок, сечового міхура і т. ін.). Частіше за інших зустрічаються дивертикули травного тракту: стравоходу, кишечника, зокрема дванадцятипалої кишки (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- дивертикул — диверти́кул (від лат. diverticulum – дорога вбік, відхилення) природжене або набуте мішкоподібне випинання стінки порожнистого або трубчастого органа в людини (стравоходу, кишечника, сечового міхура). Словник іншомовних слів Мельничука