1. Словник іншомовних слів Мельничука

дуван

дува́н

(тюрк.)

1. Здобич і поділ її.

2. Відкрите підвищене місце.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дуван — дува́н іменник чоловічого роду здобич арх. Орфографічний словник української мови
  2. дуван — -у, ч. 1》 іст. У тюркомовних країнах – здобич на її поділ. 2》 Відкрите підвищене місце. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дуван — ДУВА́Н, у, ч., заст. Поділ здобичі, а також сама здобич. – Що, отамане, собі найкращий дуван хочеш? – люто захарчав Малюта, схопившись за ніж (Д. Словник української мови у 20 томах
  4. дуван — див. вигода Словник синонімів Вусика