1. Словник іншомовних слів Мельничука

діатез

діате́з

(від грец. διάβεσις – схильність)

індивідуальна особливість організму людини (а також тварин), що проявляється в його схильності до деяких захворювань.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діатез — діате́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. діатез — -у, ч. Схильність організму до деяких захворювань. Геморагічний діатез — стан організму, що характеризується підвищеною кровоточивістю. Невропатичний діатез — діатез, що характеризується підвищеною емоційністю та збудливістю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. діатез — ДІАТЕ́З, у, ч. Схильність організму до деяких захворювань. Люди з діатезом можуть захворіти на певну хворобу під впливом найменших зовнішніх впливів (Курс патології, 1956, 64). Словник української мови в 11 томах