1. Орфографічний словник української мови

діатез

діате́з

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діатез — -у, ч. Схильність організму до деяких захворювань. Геморагічний діатез — стан організму, що характеризується підвищеною кровоточивістю. Невропатичний діатез — діатез, що характеризується підвищеною емоційністю та збудливістю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. діатез — діате́з (від грец. διάβεσις – схильність) індивідуальна особливість організму людини (а також тварин), що проявляється в його схильності до деяких захворювань. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. діатез — ДІАТЕ́З, у, ч. Схильність організму до деяких захворювань. Люди з діатезом можуть захворіти на певну хворобу під впливом найменших зовнішніх впливів (Курс патології, 1956, 64). Словник української мови в 11 томах