1. Великий тлумачний словник сучасної мови

діатез

діате́з

-у, ч.

Схильність організму до деяких захворювань.

Геморагічний діатез — стан організму, що характеризується підвищеною кровоточивістю.

Невропатичний діатез — діатез, що характеризується підвищеною емоційністю та збудливістю.

Тромбофілічний діатез — діатез, що характеризується підвищеним зсіданням крові.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діатез — діате́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. діатез — діате́з (від грец. διάβεσις – схильність) індивідуальна особливість організму людини (а також тварин), що проявляється в його схильності до деяких захворювань. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. діатез — ДІАТЕ́З, у, ч. Схильність організму до деяких захворювань. Люди з діатезом можуть захворіти на певну хворобу під впливом найменших зовнішніх впливів (Курс патології, 1956, 64). Словник української мови в 11 томах