елеватор

елева́тор

(від лат. elevator – піднімаючий)

1. Машина для безперервного переміщення вантажів у вертикальній або крутопохилій до горизонту площині.

2. Пристрій (частина торфодобувної установки), по якому переміщується торфова маса.

3. Сталевий хомут для підхоплювання труб або штанг під час спускання їх у нафтову свердловину.

4. Велике зерносховище.

5. Хірургічний інструмент.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. елеватор — елева́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. елеватор — [еилеиватор] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іy Орфоепічний словник української мови
  3. елеватор — Элеватор — elevator — Elevator, Becherwerk, Aufzug, Gestängeanheber, Silo – 1) Машина для безперервного переміщення вантажів у вертикальній або крутопохилій (понад 60о) до горизонту площині у ковшах... Гірничий енциклопедичний словник
  4. елеватор — -а, ч. 1》 Зерносховище, обладнане пристосуваннями для підіймання, сушіння, зберігання і т. ін. великої кількості зерна. 2》 Вантажопіднімальний пристрій для безперервного транспортування вантажу у вертикальній або круто похилій площині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. елеватор — 1. підойма, див. вінда, фунікулер 2. збіжівня, комора, див. житниця Словник чужослів Павло Штепа
  6. елеватор — ЗЕРНОСХО́ВИЩЕ (приміщення для зберігання зерна); ЕЛЕВА́ТОР (з пристроями і механізмами для сушіння). Взимку багато хто з хлопців одержував наряд на роботу в зерносховище (О. Гончар); Золоте зерно сиплеться в грузовики, ..його везуть на елеватори в Одесу (В. Кучер). Словник синонімів української мови
  7. елеватор — Елева́тор, -ра, -рові; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. елеватор — ЕЛЕВА́ТОР, а, ч. 1. Зерносховище, обладнане пристосуваннями для підіймання, сушіння, зберігання і т. ін. великої кількості зерна. Золоте зерно сиплеться в грузовики, парокінні безтарки його везуть на елеватори (Кучер, Чорноморці, 1956, 44). Словник української мови в 11 томах
  9. елеватор — (лат. — підіймати) 1. Величезна споруда для зерна із спеціальними пристроями для його прийому, зберігання на верхніх ярусах і відвантаження; 2. Підйомник на гору у вигляді зубчастої дороги. Архітектура і монументальне мистецтво