елеватор
елева́тор
-а, ч.
1》 Зерносховище, обладнане пристосуваннями для підіймання, сушіння, зберігання і т. ін. великої кількості зерна.
2》 Вантажопіднімальний пристрій для безперервного транспортування вантажу у вертикальній або круто похилій площині.
3》 Сталевий хомут для підхоплювання труб або штанг під час спускання їх у нафтову свердловину.
4》 мед. Хірургічний інструмент, яким видаляють з м'яких тканин роздроблені кістки.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- елеватор — елева́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- елеватор — [еилеиватор] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іy Орфоепічний словник української мови
- елеватор — Элеватор — elevator — Elevator, Becherwerk, Aufzug, Gestängeanheber, Silo – 1) Машина для безперервного переміщення вантажів у вертикальній або крутопохилій (понад 60о) до горизонту площині у ковшах... Гірничий енциклопедичний словник
- елеватор — 1. підойма, див. вінда, фунікулер 2. збіжівня, комора, див. житниця Словник чужослів Павло Штепа
- елеватор — елева́тор (від лат. elevator – піднімаючий) 1. Машина для безперервного переміщення вантажів у вертикальній або крутопохилій до горизонту площині. 2. Пристрій (частина торфодобувної установки), по якому переміщується торфова маса. Словник іншомовних слів Мельничука
- елеватор — ЗЕРНОСХО́ВИЩЕ (приміщення для зберігання зерна); ЕЛЕВА́ТОР (з пристроями і механізмами для сушіння). Взимку багато хто з хлопців одержував наряд на роботу в зерносховище (О. Гончар); Золоте зерно сиплеться в грузовики, ..його везуть на елеватори в Одесу (В. Кучер). Словник синонімів української мови
- елеватор — Елева́тор, -ра, -рові; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- елеватор — ЕЛЕВА́ТОР, а, ч. 1. Зерносховище, обладнане пристосуваннями для підіймання, сушіння, зберігання і т. ін. великої кількості зерна. Золоте зерно сиплеться в грузовики, парокінні безтарки його везуть на елеватори (Кучер, Чорноморці, 1956, 44). Словник української мови в 11 томах
- елеватор — (лат. — підіймати) 1. Величезна споруда для зерна із спеціальними пристроями для його прийому, зберігання на верхніх ярусах і відвантаження; 2. Підйомник на гору у вигляді зубчастої дороги. Архітектура і монументальне мистецтво