карбюризатор
карбюриза́тор
(від лат. carbo – вугілля і uro – палю)
матеріал, за допомогою якого цементують (збагачують вуглецем) поверхню сталевих виробів. Найпоширеніший твердий К. – деревне вугілля, просочене розчинами мінеральних солей – вуглекислими барієм, кальцієм тощо.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- карбюризатор — карбюриза́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- карбюризатор — -а, ч. Речовина, за допомогою якої збагачують вуглецем поверхню сталевих виробів. Твердий карбюризатор — деревне вугілля, просочене розчинами мінеральних солей: вуглекислими барієм, кальцієм тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- карбюризатор — КАРБЮРИЗА́ТОР, у, ч., спец. Речовина (тверда, рідка або газоподібна), за допомогою якої збагачують вуглецем (цементують) поверхню сталевих виробів. Словник української мови у 20 томах