1. Орфографічний словник української мови

карбюризатор

карбюриза́тор

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карбюризатор — -а, ч. Речовина, за допомогою якої збагачують вуглецем поверхню сталевих виробів. Твердий карбюризатор — деревне вугілля, просочене розчинами мінеральних солей: вуглекислими барієм, кальцієм тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. карбюризатор — КАРБЮРИЗА́ТОР, у, ч., спец. Речовина (тверда, рідка або газоподібна), за допомогою якої збагачують вуглецем (цементують) поверхню сталевих виробів. Словник української мови у 20 томах
  3. карбюризатор — карбюриза́тор (від лат. carbo – вугілля і uro – палю) матеріал, за допомогою якого цементують (збагачують вуглецем) поверхню сталевих виробів. Найпоширеніший твердий К. – деревне вугілля, просочене розчинами мінеральних солей – вуглекислими барієм, кальцієм тощо. Словник іншомовних слів Мельничука