1. Великий тлумачний словник сучасної мови

карбюризатор

карбюриза́тор

-а, ч.

Речовина, за допомогою якої збагачують вуглецем поверхню сталевих виробів.

Твердий карбюризатор — деревне вугілля, просочене розчинами мінеральних солей: вуглекислими барієм, кальцієм тощо.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карбюризатор — карбюриза́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. карбюризатор — КАРБЮРИЗА́ТОР, у, ч., спец. Речовина (тверда, рідка або газоподібна), за допомогою якої збагачують вуглецем (цементують) поверхню сталевих виробів. Словник української мови у 20 томах
  3. карбюризатор — карбюриза́тор (від лат. carbo – вугілля і uro – палю) матеріал, за допомогою якого цементують (збагачують вуглецем) поверхню сталевих виробів. Найпоширеніший твердий К. – деревне вугілля, просочене розчинами мінеральних солей – вуглекислими барієм, кальцієм тощо. Словник іншомовних слів Мельничука