кетони

кето́ни

[від к(альцій) і (ац)етон]

органічні сполуки, що містять карбонільну групу, зв’язану з двома вуглеводневими радикалами (4). Застосовують як розчинники (напр., ацетон), як напівпродукти для синтезу органічних речовин.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кетони — -ів, мн., хім. Клас органічних сполук, у складі молекул яких є карбонільна група, сполучена з двома органічними радикалами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кетони — КЕТО́НИ, ів, мн. (одн. кето́н, у, ч.), хім. Клас органічних сполук, у складі молекул яких є карбонільна група. Кетони беруть участь у багатьох органічних реакціях, із яких найважливішими є реакції сприйняття карбонільного вуглецю (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. кетони — Органічні сполуки, в молекулах яких карбонільна (кетонова) група, =С=О, з'єднує дві (однакові або різні) органічні групи; найпростішим к. є ацетон, СН3СОСН3. Універсальний словник-енциклопедія
  4. кетони — КЕТО́НИ, ів, мн., хім. Клас органічних сполук, у складі молекул яких є карбонільна група. Кетонами називаються сполуки, в молекулах яких є група атомів > С = 0, сполучена з двома вуглеводневими радикалами (Заг. Словник української мови в 11 томах