1. Словник української мови в 11 томах

кетони

КЕТО́НИ, ів, мн., хім. Клас органічних сполук, у складі молекул яких є карбонільна група.

Кетонами називаються сполуки, в молекулах яких є група атомів > С = 0, сполучена з двома вуглеводневими радикалами (Заг. хімія, 1955, 434);

Найбільше фурфурол застосовують у виробництві пластичних мас.. Він легко реагує з фенолами, .. кетонами, утворюючи смоли (Наука.., 1, 1959, 27).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кетони — -ів, мн., хім. Клас органічних сполук, у складі молекул яких є карбонільна група, сполучена з двома органічними радикалами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кетони — КЕТО́НИ, ів, мн. (одн. кето́н, у, ч.), хім. Клас органічних сполук, у складі молекул яких є карбонільна група. Кетони беруть участь у багатьох органічних реакціях, із яких найважливішими є реакції сприйняття карбонільного вуглецю (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. кетони — кето́ни [від к(альцій) і (ац)етон] органічні сполуки, що містять карбонільну групу, зв’язану з двома вуглеводневими радикалами (4). Застосовують як розчинники (напр., ацетон), як напівпродукти для синтезу органічних речовин. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. кетони — Органічні сполуки, в молекулах яких карбонільна (кетонова) група, =С=О, з'єднує дві (однакові або різні) органічні групи; найпростішим к. є ацетон, СН3СОСН3. Універсальний словник-енциклопедія