кетони
кето́ни
-ів, мн., хім.
Клас органічних сполук, у складі молекул яких є карбонільна група, сполучена з двома органічними радикалами.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кетони — КЕТО́НИ, ів, мн. (одн. кето́н, у, ч.), хім. Клас органічних сполук, у складі молекул яких є карбонільна група. Кетони беруть участь у багатьох органічних реакціях, із яких найважливішими є реакції сприйняття карбонільного вуглецю (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- кетони — кето́ни [від к(альцій) і (ац)етон] органічні сполуки, що містять карбонільну групу, зв’язану з двома вуглеводневими радикалами (4). Застосовують як розчинники (напр., ацетон), як напівпродукти для синтезу органічних речовин. Словник іншомовних слів Мельничука
- кетони — Органічні сполуки, в молекулах яких карбонільна (кетонова) група, =С=О, з'єднує дві (однакові або різні) органічні групи; найпростішим к. є ацетон, СН3СОСН3. Універсальний словник-енциклопедія
- кетони — КЕТО́НИ, ів, мн., хім. Клас органічних сполук, у складі молекул яких є карбонільна група. Кетонами називаються сполуки, в молекулах яких є група атомів > С = 0, сполучена з двома вуглеводневими радикалами (Заг. Словник української мови в 11 томах