кетони
КЕТО́НИ, ів, мн. (одн. кето́н, у, ч.), хім.
Клас органічних сполук, у складі молекул яких є карбонільна група.
Кетони беруть участь у багатьох органічних реакціях, із яких найважливішими є реакції сприйняття карбонільного вуглецю (з наук.-попул. літ.);
Ацетон – найпростіший кетон, безбарвна горюча рідина з характерним запахом (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кетони — -ів, мн., хім. Клас органічних сполук, у складі молекул яких є карбонільна група, сполучена з двома органічними радикалами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кетони — кето́ни [від к(альцій) і (ац)етон] органічні сполуки, що містять карбонільну групу, зв’язану з двома вуглеводневими радикалами (4). Застосовують як розчинники (напр., ацетон), як напівпродукти для синтезу органічних речовин. Словник іншомовних слів Мельничука
- кетони — Органічні сполуки, в молекулах яких карбонільна (кетонова) група, =С=О, з'єднує дві (однакові або різні) органічні групи; найпростішим к. є ацетон, СН3СОСН3. Універсальний словник-енциклопедія
- кетони — КЕТО́НИ, ів, мн., хім. Клас органічних сполук, у складі молекул яких є карбонільна група. Кетонами називаються сполуки, в молекулах яких є група атомів > С = 0, сполучена з двома вуглеводневими радикалами (Заг. Словник української мови в 11 томах