компаративізм
компаративі́зм
(від лат. comparativus – порівняльний)
1. Ліберально-об’єктивістська школа в буржуазному літературознавстві, яка, порівнюючи сюжети, образи, ігнорувала ідейний зміст і національну форму літератури.
2. Порівняльно-історичний метод у мовознавстві, застосовуваний при вивченні споріднених мов.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- компаративізм — компаративі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- компаративізм — -у, ч. Порівняльно-історичний метод дослідження. Великий тлумачний словник сучасної мови
- компаративізм — КОМПАРАТИВІ́ЗМ, у, ч. Порівняльний, порівняльно-історичний методи, які виникли на початку XIX ст. і застосовуються у вивченні споріднених предметів і явищ. Словник української мови у 20 томах
- компаративізм — • компаративізм (від. лат. comparativus — порівняльний) 1) В загальноприйнятому широкому розумінні — те саме, що й порівняльноісторичне (порівняльне) літературознавство (див. Порівняльно-історичний метод у літературознавстві). 2) У вужчому значенні — поч. Українська літературна енциклопедія
- компаративізм — КОМПАРАТИВІ́ЗМ, у, ч. 1. Порівняльно-історичний метод у мовознавстві, що виник на початку XIX ст. 2. Один із методів буржуазного літературознавства другої половини XIX — початку XX ст. Словник української мови в 11 томах