1. Словник української мови у 20 томах

компаративізм

КОМПАРАТИВІ́ЗМ, у, ч.

Порівняльний, порівняльно-історичний методи, які виникли на початку XIX ст. і застосовуються у вивченні споріднених предметів і явищ.

Лінгвістичний компаративізм опрацьовує процедури реконструкції походження мов від прамов, визначення й опис типологічних рис мов світу, мовних універсалій, установлення еволюційних змін і закономірностей розвитку споріднених мов шляхом їхнього порівняння на різних етапах (з наук.-попул. літ.);

Метод порівняльного правознавства, чи компаративістський метод (метод компаративізму), полягає у вивченні норм кримінального права далекого й близького зарубіжжя для зіставлення, порівняння з нормами кримінального права України (з навч. літ.);

// Розділ історії літератури, який вивчає схожість і відмінності, взаємодію, зв'язки і впливи літератур різних країн.

Розглядаючи національну специфіку українського сюжетного репертуару, дослідники переважно дотримуються методології компаративізму й наголошують на важливості аналізу взаємовпливів східної, західної та власне української традицій (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. компаративізм — компаративі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. компаративізм — -у, ч. Порівняльно-історичний метод дослідження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. компаративізм — • компаративізм (від. лат. comparativus — порівняльний) 1) В загальноприйнятому широкому розумінні — те саме, що й порівняльноісторичне (порівняльне) літературознавство (див. Порівняльно-історичний метод у літературознавстві). 2) У вужчому значенні — поч. Українська літературна енциклопедія
  4. компаративізм — компаративі́зм (від лат. comparativus – порівняльний) 1. Ліберально-об’єктивістська школа в буржуазному літературознавстві, яка, порівнюючи сюжети, образи, ігнорувала ідейний зміст і національну форму літератури. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. компаративізм — КОМПАРАТИВІ́ЗМ, у, ч. 1. Порівняльно-історичний метод у мовознавстві, що виник на початку XIX ст. 2. Один із методів буржуазного літературознавства другої половини XIX — початку XX ст. Словник української мови в 11 томах