компаративізм
компаративі́зм
• компаративізм
(від. лат. comparativus — порівняльний)
1) В загальноприйнятому широкому розумінні — те саме, що й порівняльноісторичне (порівняльне) літературознавство (див. Порівняльно-історичний метод у літературознавстві).
2) У вужчому значенні — поч. етап у розвитку порівняльно-істор. літературознавства, коли в літ. аналізі переважало емпіричне зіставлення окремих літ. фактів поза нац.-істор. контекстом, світоглядом і стилем письменника.
3) У мовознавстві К. — порівняльно-істор. метод, що допомагає виявити спорідненість виникнення й еволюцію різних мов на певних істор. етапах.
Джерело:
Українська літературна енциклопедія (A—Н)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- компаративізм — компаративі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- компаративізм — -у, ч. Порівняльно-історичний метод дослідження. Великий тлумачний словник сучасної мови
- компаративізм — КОМПАРАТИВІ́ЗМ, у, ч. Порівняльний, порівняльно-історичний методи, які виникли на початку XIX ст. і застосовуються у вивченні споріднених предметів і явищ. Словник української мови у 20 томах
- компаративізм — компаративі́зм (від лат. comparativus – порівняльний) 1. Ліберально-об’єктивістська школа в буржуазному літературознавстві, яка, порівнюючи сюжети, образи, ігнорувала ідейний зміст і національну форму літератури. Словник іншомовних слів Мельничука
- компаративізм — КОМПАРАТИВІ́ЗМ, у, ч. 1. Порівняльно-історичний метод у мовознавстві, що виник на початку XIX ст. 2. Один із методів буржуазного літературознавства другої половини XIX — початку XX ст. Словник української мови в 11 томах