конгрегація
конгрега́ція
(лат. congregatio, від congrego – збираю, об’єдную)
1. Об’єднання католицьких монастирів, що додержуються одного статуту.
2. У Ватікані адміністративний орган, що входить до складу римської курії.
3. Академічні збори, що є дорадчим органом в англійських університетах.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- конгрегація — Конгрега́ція: — у католицькій церкві об'єднання церковних, зокрема чернечих, громад, діяльність яких підпорядкована одному статутові [51] Словник з творів Івана Франка
- конгрегація — конгрега́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- конгрегація — -ї, ж. 1》 У католицькій церкві – об'єднання церковних, зокрема чернечих, громад, діяльність яких підпорядкована єдиному статутові. Конгрегація єзуїтів. 2》 Адміністративний орган при римському папі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- конгрегація — Братство, об'єднання, збори Словник чужослів Павло Штепа
- конгрегація — КОНГРЕГА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Об'єднання католицьких монастирів, що додержуються одного статуту. Бенекдитинські конгрегації усього світу ґрунтуються на одному статуті (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- конгрегація — КОНГРЕГА́ЦІЯ, ї, ж. 1. У католицькій церкві — об’єднання церковних, зокрема чернечих, громад, діяльність яких підпорядкована єдиному статутові. Конгрегація єзуїтів. 2. Адміністративний орган при римському папі, що займається певним колом питань. Словник української мови в 11 томах