конгрегація
КОНГРЕГА́ЦІЯ, ї, ж.
1. У католицькій церкві — об’єднання церковних, зокрема чернечих, громад, діяльність яких підпорядкована єдиному статутові.
Конгрегація єзуїтів.
2. Адміністративний орган при римському папі, що займається певним колом питань.
Свята конгрегація вимагає, щоб він якнайшвидше перейшов до іншої родини (Тулуб, Людолови, І, 1957, 153).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- конгрегація — Конгрега́ція: — у католицькій церкві об'єднання церковних, зокрема чернечих, громад, діяльність яких підпорядкована одному статутові [51] Словник з творів Івана Франка
- конгрегація — конгрега́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- конгрегація — -ї, ж. 1》 У католицькій церкві – об'єднання церковних, зокрема чернечих, громад, діяльність яких підпорядкована єдиному статутові. Конгрегація єзуїтів. 2》 Адміністративний орган при римському папі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- конгрегація — Братство, об'єднання, збори Словник чужослів Павло Штепа
- конгрегація — КОНГРЕГА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Об'єднання католицьких монастирів, що додержуються одного статуту. Бенекдитинські конгрегації усього світу ґрунтуються на одному статуті (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- конгрегація — конгрега́ція (лат. congregatio, від congrego – збираю, об’єдную) 1. Об’єднання католицьких монастирів, що додержуються одного статуту. 2. У Ватікані адміністративний орган, що входить до складу римської курії. 3. Академічні збори, що є дорадчим органом в англійських університетах. Словник іншомовних слів Мельничука