конгрегація

Конгрега́ція:

— у католицькій церкві об'єднання церковних, зокрема чернечих, громад, діяльність яких підпорядкована одному статутові [51]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конгрегація — конгрега́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. конгрегація — -ї, ж. 1》 У католицькій церкві – об'єднання церковних, зокрема чернечих, громад, діяльність яких підпорядкована єдиному статутові. Конгрегація єзуїтів. 2》 Адміністративний орган при римському папі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. конгрегація — Братство, об'єднання, збори Словник чужослів Павло Штепа
  4. конгрегація — КОНГРЕГА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Об'єднання католицьких монастирів, що додержуються одного статуту. Бенекдитинські конгрегації усього світу ґрунтуються на одному статуті (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. конгрегація — конгрега́ція (лат. congregatio, від congrego – збираю, об’єдную) 1. Об’єднання католицьких монастирів, що додержуються одного статуту. 2. У Ватікані адміністративний орган, що входить до складу римської курії. 3. Академічні збори, що є дорадчим органом в англійських університетах. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. конгрегація — КОНГРЕГА́ЦІЯ, ї, ж. 1. У католицькій церкві — об’єднання церковних, зокрема чернечих, громад, діяльність яких підпорядкована єдиному статутові. Конгрегація єзуїтів. 2. Адміністративний орган при римському папі, що займається певним колом питань. Словник української мови в 11 томах