конгрегація

КОНГРЕГА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Об'єднання католицьких монастирів, що додержуються одного статуту.

Бенекдитинські конгрегації усього світу ґрунтуються на одному статуті (з наук.-попул. літ.);

// Помісна протестантська церква, громада; релігійне об'єднання, що охоплює служителів та членів церкви.

Феодальна Європа в часи реформації ініціювали гоніння на представників протестантської релігійної конгрегації (з навч. літ.).

2. Адміністративний орган, що входить до складу римської курії.

Можемо і мусимо – увзгляднити лише переміни, заведені провінціальним собором руським Замойським і потверджені конгрегаціями римськими та папою (Г. Хоткевич);

Свята конгрегація вимагає, щоб він якнайшвидше перейшов до іншої родини (З. Тулуб);

Конгрегацію очолює префект, яким зазвичай є кардинал (з наук.-попул. літ.);

Конгрегація для східних церков є однією з дев'яти конгрегацій римської курії, яка відповідає за зв'язки зі східними католицькими церквами (з навч. літ.).

3. Академічні збори, які є дорадчим органом в англійських університетах.

Конгрегація університету запропонувала наглядовій раді навчального закладу переглянути можливість участі студентів першого курсу в наукових проектах (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конгрегація — Конгрега́ція: — у католицькій церкві об'єднання церковних, зокрема чернечих, громад, діяльність яких підпорядкована одному статутові [51] Словник з творів Івана Франка
  2. конгрегація — конгрега́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. конгрегація — -ї, ж. 1》 У католицькій церкві – об'єднання церковних, зокрема чернечих, громад, діяльність яких підпорядкована єдиному статутові. Конгрегація єзуїтів. 2》 Адміністративний орган при римському папі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. конгрегація — Братство, об'єднання, збори Словник чужослів Павло Штепа
  5. конгрегація — конгрега́ція (лат. congregatio, від congrego – збираю, об’єдную) 1. Об’єднання католицьких монастирів, що додержуються одного статуту. 2. У Ватікані адміністративний орган, що входить до складу римської курії. 3. Академічні збори, що є дорадчим органом в англійських університетах. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. конгрегація — КОНГРЕГА́ЦІЯ, ї, ж. 1. У католицькій церкві — об’єднання церковних, зокрема чернечих, громад, діяльність яких підпорядкована єдиному статутові. Конгрегація єзуїтів. 2. Адміністративний орган при римському папі, що займається певним колом питань. Словник української мови в 11 томах