1. Словник іншомовних слів Мельничука

кюбель

кю́бель

(нім. Kubel, букв. – чан, цебро)

пристрій (посудина з відкидними стінками або днищем) для захоплювання (зачерпування) і механізованого розвантаження сипких вантажів.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кюбель — кю́бель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кюбель — -я, ч. Пристрій для захоплювання (зачерпування) і механізованого розвантаження сипких вантажів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кюбель — КЮ́БЕЛЬ, я, ч. Пристрій з відкидними стінками або днищем для зачерпування сипких вантажів. Перекидний кюбель. Словник української мови у 20 томах