1. Орфографічний словник української мови

кюбель

кю́бель

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кюбель — -я, ч. Пристрій для захоплювання (зачерпування) і механізованого розвантаження сипких вантажів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кюбель — КЮ́БЕЛЬ, я, ч. Пристрій з відкидними стінками або днищем для зачерпування сипких вантажів. Перекидний кюбель. Словник української мови у 20 томах
  3. кюбель — кю́бель (нім. Kubel, букв. – чан, цебро) пристрій (посудина з відкидними стінками або днищем) для захоплювання (зачерпування) і механізованого розвантаження сипких вантажів. Словник іншомовних слів Мельничука