магнезит

магнези́т

(від грец. Μαγνήσιος – магнесійський)

мінерал класу карбонатів, білого, сіруватого, жовтуватого кольору. Використовують для виготовлення вогнетривів, магнезіального цементу, одержання солей магнію тощо.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. магнезит — магнези́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. магнезит — -у, ч. Мінерал білого або сіруватого кольору (карбонат магнію), що його використовують як вогнетривкий матеріал. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. магнезит — МАГНЕЗИ́Т, у, ч. Мінерал білого або сіруватого кольору (вуглекисла сіль магнію), що його використовують як вогнетривкий матеріал. У різних районах України розвідані й розробляють родовища такої нерудної сировини, як магнезит, вогнетривка глина... Словник української мови у 20 томах
  4. магнезит — Карбонат магнію; білий, сірий або жовтуватий; використовується для одержання магнію, вогнетривких, спеціальних цементів, електричних ізоляторів. Універсальний словник-енциклопедія
  5. магнезит — МАГНЕЗИ́Т, у, ч. Мінерал білого або сіруватого кольору (вуглекисла сіль магнію), що його використовують як вогнетривкий матеріал. Крім карбонату кальцію, у природі в значній кількості трапляється карбонат магнію МgСО3, відомий під назвою магнезиту (Заг. Словник української мови в 11 томах