1. Словник іншомовних слів Мельничука

магнітний

магні́тний

той, що стосується магніту і дає властивості магніту;

¤ м-а антена – приймальна антена у вигляді дротової котушки на стрижневому осерді з магнітного матеріалу, звичайно фериту;

¤ м-а гідродинаміка – див. магнітогідродинаміка;

¤ м-а дефектоскопія – сукупність методів виявлення прихованих дефектів у феромагнітних матеріалах і виробах;

¤ м-а індукція – фізична величина, що характеризує діяння магнітного поля в речовині на електричний струм;

¤ м-а насиченість – стан феромагнетики, який характеризується найбільшою намагніченістю;

¤ м-а аномалія – місцеві відхилення від правильного розподілу елементів земного магнетизму;

¤ м-е поле – простір, у якому виявляється діяння магнітних сил.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. магнітний — магні́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. магнітний — [магн’ітнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. магнітний — -а, -е. 1》 Прикм. до магніт. Магнітний потік. Магнітна індукція. Магнітне поле. 2》 Який має властивості магніту; намагнічений. Магнітна проникність — фізична величина, що характеризує вплив однорідного середовища на магнітне поле. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. магнітний — МАГНІ́ТНИЙ, а, е, фіз. 1. Прикм. до магні́т. Старіння є істотним при внутрішньому терті і магнітній релаксації металів (з наук.-попул. літ.); Джерело такої рушійної сили, яка нібито подібна до магнітної, Кеплер вбачав в обертанні Сонця (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. магнітний — МАГНІ́ТНИЙ, а, е. 1. Прикм. до магні́т. Відомо, що залізо і його сплави при низьких температурах виявляють сильні магнітні властивості (Наука.. Словник української мови в 11 томах
  6. магнітний — Магнітний, -а, -е Магнитный. Магнитне кресало, що положиш на столі голку або цвяшка та доторкнешся тим кресалом, то так зараз і пристане. Дещо, 19. Словник української мови Грінченка