магнітний

магні́тний

-а, -е.

1》 Прикм. до магніт. Магнітний потік. Магнітна індукція. Магнітне поле.

2》 Який має властивості магніту; намагнічений.

Магнітна проникність — фізична величина, що характеризує вплив однорідного середовища на магнітне поле.

Магнітна стала — фізична константа, що входить у рівняння електромагнетизму залежно від вибору системи одиниць.

Магнітна стрілка — тонкий ромбоподібний магніт, що вільно обертається навколо вертикальної осі та завжди звернений одним кінцем на північ.

Магнітне поле — форма прояву електромагнітного поля, що створюється рухомими електричними зарядами, постійними магнітами, змінним електричним полем.

Магнітний залізняк — те саме, що магнетит.

Магнітний момент — векторна фізична величина, що характеризує магнітну орієнтацію частинки або контура зі струмом.

3》 Який діє на ґрунті застосування магнетизму (у 1 знач.).

|| Здійснюваний на ґрунті застосування магніту. Магнітний звукозапис.

4》 Пов'язаний з явищами земного магнетизму. Магнітна аномалія.

Магнітна буря — короткочасна різка зміна магнітного поля Землі, пов'язана з утворенням і розвитком сонячних плям.

Магнітний полюс — точка на земній кулі, де магнітна стрілка набуває вертикального положення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. магнітний — магні́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. магнітний — [магн’ітнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. магнітний — МАГНІ́ТНИЙ, а, е, фіз. 1. Прикм. до магні́т. Старіння є істотним при внутрішньому терті і магнітній релаксації металів (з наук.-попул. літ.); Джерело такої рушійної сили, яка нібито подібна до магнітної, Кеплер вбачав в обертанні Сонця (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. магнітний — магні́тний той, що стосується магніту і дає властивості магніту; ¤ м-а антена – приймальна антена у вигляді дротової котушки на стрижневому осерді з магнітного матеріалу, звичайно фериту; ¤ м-а гідродинаміка – див. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. магнітний — МАГНІ́ТНИЙ, а, е. 1. Прикм. до магні́т. Відомо, що залізо і його сплави при низьких температурах виявляють сильні магнітні властивості (Наука.. Словник української мови в 11 томах
  6. магнітний — Магнітний, -а, -е Магнитный. Магнитне кресало, що положиш на столі голку або цвяшка та доторкнешся тим кресалом, то так зараз і пристане. Дещо, 19. Словник української мови Грінченка