магнітний
МАГНІ́ТНИЙ, а, е.
1. Прикм. до магні́т.
Відомо, що залізо і його сплави при низьких температурах виявляють сильні магнітні властивості (Наука.., 9, 1956, 7);
Коли наповнити киснем мильний пузир і помістити його між полюсами сильного електромагніту, пузир під впливом невидимих магнітних сил помітно витягнеться від одного полюса до другого (Цікава фізика.., 1950, 192);
Магнітний потік; Магнітна індукція; *Образно. Чи їй справді щось Силу магнітну дало, Чи вродилась вона чародійкою: Цілий вечір З другою танцюю на зло, А душа умліва за Марійкою (С. Ол., Вибр., 1959, 198).
∆ Магні́тне по́ле — простір навколо магніту або електричного струму, у якому виявляються дії сил на тіла, що можуть намагнічуватися.
Скрізь, де є електричний струм, тобто рухомі електричні заряди, існує і магнітне поле (Курс фізики, III, 1956, 145).
2. Який має властивості магніту; намагнічений.
Магнітні сталі застосовуються для виготовлення постійних магнітів (Токарна справа, 1957, 58).
∆ Магні́тна стрі́лка — тонкий ромбоподібний магніт, що вільно обертається навколо вертикальної осі й завжди звернений одним кінцем на північ;
Магні́тний залізня́к — те саме, що магнети́т.
3. Який діє на грунті застосування магнетизму (у 1 знач.).
— Треба тільки передати по ваших лініях, щоб дорогою не клеїли [підпільники] до твого поїзда магнітних мін та інших сюрпризів… (Ю. Янов., І, 1954, 236);
Магнітний підсилювач;
// Здійснюваний на грунті застосування магніту.
Магнітний звукозапис.
Пов’язаний з явищами земного магнетизму.
∆ Магні́тна анома́лія див. анома́лія;
Магні́тна бу́ря — короткочасна різка зміна магнітного поля Землі, пов’язана з утворенням і розвитком сонячних плям.
Встановлено, що багато явищ на Землі — полярні сяйва, магнітні бурі й умови чутності радіостанцій пов’язані з сонячною діяльністю (Бесіди про всесвіт, 1953, 93);
Магні́тний по́люс — точка на земній кулі, де магнітна стрілка набуває вертикального положення.
Значення в інших словниках
- магнітний — магні́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- магнітний — [магн’ітнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- магнітний — -а, -е. 1》 Прикм. до магніт. Магнітний потік. Магнітна індукція. Магнітне поле. 2》 Який має властивості магніту; намагнічений. Магнітна проникність — фізична величина, що характеризує вплив однорідного середовища на магнітне поле. Великий тлумачний словник сучасної мови
- магнітний — МАГНІ́ТНИЙ, а, е, фіз. 1. Прикм. до магні́т. Старіння є істотним при внутрішньому терті і магнітній релаксації металів (з наук.-попул. літ.); Джерело такої рушійної сили, яка нібито подібна до магнітної, Кеплер вбачав в обертанні Сонця (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- магнітний — магні́тний той, що стосується магніту і дає властивості магніту; ¤ м-а антена – приймальна антена у вигляді дротової котушки на стрижневому осерді з магнітного матеріалу, звичайно фериту; ¤ м-а гідродинаміка – див. Словник іншомовних слів Мельничука
- магнітний — Магнітний, -а, -е Магнитный. Магнитне кресало, що положиш на столі голку або цвяшка та доторкнешся тим кресалом, то так зараз і пристане. Дещо, 19. Словник української мови Грінченка