міастенія
міастені́я
(від грец. μϋς – м’яз і астенія)
захворювання людини, що характеризується слабкістю і швидким стомлюванням м’язів.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- міастенія — міастені́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- міастенія — -ї, ж., мед. Захворювання центральної нервової системи, що характеризується слабкістю і стомлюваністю м'язів; м'язова слабість, м'язове безсилля. Вроджена міастенія — міастенія, яка проявляється слабким ворушінням плода, у постнатальному періоді слабким криком, утрудненням смоктання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- міастенія — МІАСТЕНІ́Я, ї, ж., мед. Захворювання центральної нервової системи, що характеризується слабкістю і стомлюваністю м'язів; м'язова слабість, м'язове безсилля. Словник української мови у 20 томах
- міастенія — МІАСТЕНІ́Я, ї, ж., мед. Захворювання центральної нервової системи, що характеризується слабкістю і стомлюваністю м’язів; м’язова слабість, м’язове безсилля. Словник української мови в 11 томах