міастенія
міастені́я
-ї, ж., мед.
Захворювання центральної нервової системи, що характеризується слабкістю і стомлюваністю м'язів; м'язова слабість, м'язове безсилля.
Вроджена міастенія — міастенія, яка проявляється слабким ворушінням плода, у постнатальному періоді слабким криком, утрудненням смоктання.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- міастенія — міастені́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- міастенія — МІАСТЕНІ́Я, ї, ж., мед. Захворювання центральної нервової системи, що характеризується слабкістю і стомлюваністю м'язів; м'язова слабість, м'язове безсилля. Словник української мови у 20 томах
- міастенія — міастені́я (від грец. μϋς – м’яз і астенія) захворювання людини, що характеризується слабкістю і швидким стомлюванням м’язів. Словник іншомовних слів Мельничука
- міастенія — МІАСТЕНІ́Я, ї, ж., мед. Захворювання центральної нервової системи, що характеризується слабкістю і стомлюваністю м’язів; м’язова слабість, м’язове безсилля. Словник української мови в 11 томах