міастенія

МІАСТЕНІ́Я, ї, ж., мед. Захворювання центральної нервової системи, що характеризується слабкістю і стомлюваністю м’язів; м’язова слабість, м’язове безсилля.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. міастенія — міастені́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. міастенія — -ї, ж., мед. Захворювання центральної нервової системи, що характеризується слабкістю і стомлюваністю м'язів; м'язова слабість, м'язове безсилля. Вроджена міастенія — міастенія, яка проявляється слабким ворушінням плода, у постнатальному періоді слабким криком, утрудненням смоктання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. міастенія — МІАСТЕНІ́Я, ї, ж., мед. Захворювання центральної нервової системи, що характеризується слабкістю і стомлюваністю м'язів; м'язова слабість, м'язове безсилля. Словник української мови у 20 томах
  4. міастенія — міастені́я (від грец. μϋς – м’яз і астенія) захворювання людини, що характеризується слабкістю і швидким стомлюванням м’язів. Словник іншомовних слів Мельничука