міастенія

Значення в інших словниках

1. міастенія — -ї, ж., мед. Захворювання центральної нервової системи, що характеризується слабкістю і стомлюваністю м'язів; м'язова слабість, м'язове безсилля. Вроджена міастенія — міастенія, яка проявляється слабким ворушінням плода, у постнатальному періоді слабким криком, утрудненням смоктання. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. міастенія — МІАСТЕНІ́Я, ї, ж., мед. Захворювання центральної нервової системи, що характеризується слабкістю і стомлюваністю м'язів; м'язова слабість, м'язове безсилля. Словник української мови у 20 томах
3. міастенія — міастені́я (від грец. μϋς – м’яз і астенія) захворювання людини, що характеризується слабкістю і швидким стомлюванням м’язів. Словник іншомовних слів Мельничука
4. міастенія — МІАСТЕНІ́Я, ї, ж., мед. Захворювання центральної нервової системи, що характеризується слабкістю і стомлюваністю м’язів; м’язова слабість, м’язове безсилля. Словник української мови в 11 томах