1. Словник іншомовних слів Мельничука

окуляр

окуля́р

(від лат. ocularius – очний)

система з однієї або кількох лінз для збільшення й розглядання зображення, утворюваного об’єктивом оптичного приладу.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окуляр — окуля́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. окуляр — -а, ч. Частина оптичного приладу (одна або декілька лінз), обернена до ока спостерігача. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. окуляр — ОКУЛЯ́Р, а, ч. Частина оптичного приладу (одна або декілька лінз), обернена до ока спостерігача. Найважливіші оптичні частини мікроскопа – це окуляр та об'єктив (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. окуляр — Складова частина багатьох оптичних приладів, напр., мікроскопів, зорових труб; використовується для спостереження створюваного об'єктивом зображення; переважно система лінз, часом одна лінза. Універсальний словник-енциклопедія
  5. окуляр — Окуля́р, -ля́ра, -рові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. окуляр — ОКУЛЯ́Р, а, ч. Частина оптичного приладу (одна або декілька лінз), обернена до ока спостерігача. Найважливіші оптичні частини мікроскопа — це окуляр та об’єктив (Практ. з анат. Словник української мови в 11 томах