окуляр
окуля́р
-а, ч.
Частина оптичного приладу (одна або декілька лінз), обернена до ока спостерігача.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- окуляр — окуля́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- окуляр — ОКУЛЯ́Р, а, ч. Частина оптичного приладу (одна або декілька лінз), обернена до ока спостерігача. Найважливіші оптичні частини мікроскопа – це окуляр та об'єктив (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- окуляр — окуля́р (від лат. ocularius – очний) система з однієї або кількох лінз для збільшення й розглядання зображення, утворюваного об’єктивом оптичного приладу. Словник іншомовних слів Мельничука
- окуляр — Складова частина багатьох оптичних приладів, напр., мікроскопів, зорових труб; використовується для спостереження створюваного об'єктивом зображення; переважно система лінз, часом одна лінза. Універсальний словник-енциклопедія
- окуляр — Окуля́р, -ля́ра, -рові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- окуляр — ОКУЛЯ́Р, а, ч. Частина оптичного приладу (одна або декілька лінз), обернена до ока спостерігача. Найважливіші оптичні частини мікроскопа — це окуляр та об’єктив (Практ. з анат. Словник української мови в 11 томах