1. Універсальний словник-енциклопедія

окуляр

Складова частина багатьох оптичних приладів, напр., мікроскопів, зорових труб; використовується для спостереження створюваного об'єктивом зображення; переважно система лінз, часом одна лінза.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окуляр — окуля́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. окуляр — -а, ч. Частина оптичного приладу (одна або декілька лінз), обернена до ока спостерігача. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. окуляр — ОКУЛЯ́Р, а, ч. Частина оптичного приладу (одна або декілька лінз), обернена до ока спостерігача. Найважливіші оптичні частини мікроскопа – це окуляр та об'єктив (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. окуляр — окуля́р (від лат. ocularius – очний) система з однієї або кількох лінз для збільшення й розглядання зображення, утворюваного об’єктивом оптичного приладу. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. окуляр — Окуля́р, -ля́ра, -рові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. окуляр — ОКУЛЯ́Р, а, ч. Частина оптичного приладу (одна або декілька лінз), обернена до ока спостерігача. Найважливіші оптичні частини мікроскопа — це окуляр та об’єктив (Практ. з анат. Словник української мови в 11 томах