1. Словник іншомовних слів Мельничука

прецедент

прецеде́нт

[від лат. praecedens (praecedentis) – той, що передує]

1. Випадок, що стався в минулому і є прикладом або виправданням для наступних подібних випадків.

2. П. судовий – у буржуазному праві деяких країн (напр., в англо-американській системі права) рішення вищих судових органів у певній справі, що далі є обов’язковими для судів при розв’язанні аналогічних справ.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прецедент — прецеде́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. прецедент — Подібний випадок <�вчинок, подія> в минулому. Словник синонімів Караванського
  3. прецедент — -у, ч. 1》 Вчинок, випадок, що стався в минулому і є прикладом або виправданням для наступних подібних вчинків, випадків. 2》 У праві – рішення суду щодо певної справи, яке в подальшому є взірцем для судів при розв'язанні аналогічних справ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прецедент — Приклад, випадок (зразковий) Словник чужослів Павло Штепа
  5. прецедент — ПРЕЦЕДЕ́НТ, у, ч. 1. Вчинок, випадок, що стався в минулому і є прикладом або виправданням для наступних подібних вчинків, випадків. Словник української мови у 20 томах
  6. прецедент — Рішення, яке використовують або зобов'язані використати при вирішенні аналогічних справ. Універсальний словник-енциклопедія
  7. прецедент — Прецеде́нт, -ту; -де́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. прецедент — ПРЕЦЕДЕ́НТ, у, ч. 1. Вчинок, випадок, що стався в минулому і є прикладом або виправданням для наступних подібних вчинків, випадків. Словник української мови в 11 томах